Bokmålsordboka
utsondre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utsondre | utsondrer | utsondra | har utsondra | utsondr!utsondre! |
| utsondret | har utsondret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utsondra + іменник | utsondra + іменник | den/det utsondra + іменник | utsondra + іменник | utsondrende |
| utsondret + іменник | utsondret + іменник | den/det utsondrede + іменник | utsondrede + іменник | |
| den/det utsondrete + іменник | utsondrete + іменник | |||