Bokmålsordboka
utrolig, utrulig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| utrolig | utrolig | utrolige | utrolige |
| utrulig | utrulig | utrulige | utrulige |
Значення та вживання
- vanskelig å tro på, usannsynlig, ikke trolig
Приклад
- en utrolig historie
- som adverb, brukt forsterkende:
Приклад
- de er blitt utrolig flinke