Bokmålsordboka
utpeke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utpeke | utpeker | utpekte | har utpekt | utpek! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utpekt + іменник | utpekt + іменник | den/det utpekte + іменник | utpekte + іменник | utpekende |
Значення та вживання
- trekke fram, peke ut
Приклад
- ransmannen ble utpekt av bankfunksjonæren
- refleksivt: gjøre seg gjeldende, peke seg ut
Приклад
- han utpekte seg tidlig som leder