Bokmålsordboka
utmatte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utmatte | utmatter | utmatta | har utmatta | utmatt! |
| utmattet | har utmattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utmatta + іменник | utmatta + іменник | den/det utmatta + іменник | utmatta + іменник | utmattende |
| utmattet + іменник | utmattet + іменник | den/det utmattede + іменник | utmattede + іменник | |
| den/det utmattete + іменник | utmattete + іменник | |||
Походження
trolig etter tyskЗначення та вживання
- trette ut, svekke, matte ut
- svekke fastheten i metall ved belastninger slik at det lett oppstår brudd