Bokmålsordboka
utbytte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utbytte | utbytter | utbytta | har utbytta | utbytt! |
| utbyttet | har utbyttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utbytta + іменник | utbytta + іменник | den/det utbytta + іменник | utbytta + іменник | utbyttende |
| utbyttet + іменник | utbyttet + іменник | den/det utbyttede + іменник | utbyttede + іменник | |
| den/det utbyttete + іменник | utbyttete + іменник | |||
Походження
etter tysk ausbeutenЗначення та вживання
grovt utnytte, hensynsløst dra (økonomisk) fordel av
Приклад
- arbeiderne ble utbyttet