Bokmålsordboka
ustyrlig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ustyrlig | ustyrlig | ustyrlige | ustyrlige |
Походження
trolig etter lavtyskЗначення та вживання
ikke til å styre, uregjerlig, vill
Приклад
- være ustyrlig av sinne, glede;
- oksen var ustyrlig