Bokmålsordboka
urokkelig
прикметник
однина | множина | ||
---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
urokkelig | urokkelig | urokkelige | urokkelige |
Значення та вживання
Приклад
- stå fast og urokkelig på sitt;
- være urokkelig i sin tro;
- avgjørelsen var urokkelig