Bokmålsordboka
unnse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnse | unnser | unnså | har unnsett | unnse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnsett + іменник | unnsett + іменник | den/det unnsette + іменник | unnsette + іменник | unnseende |
Походження
fra lavtysk, opprinnelig ‘se vekk fra’; samme opprinnelse som tysk (sich) entsehenФіксовані вирази
- unnse segskamme seg;
kvi seg- hun unnså seg ikke for å fortelle de groveste løgnhistorier