Bokmålsordboka
unngjelde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unngjelde | unngjelder | unngjeldte | har unngjeldt | unngjeld! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unngjeldt + іменник | unngjeldt + іменник | den/det unngjeldte + іменник | unngjeldte + іменник | unngjeldende |
Походження
fra lavtysk -gjelde, beslektet med tysk Geld ‘penger’; jamfør gjelde (1Значення та вживання
bøte for, svi for
Приклад
- få unngjelde for sine feiltrinn