Bokmålsordboka
uniform 2
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uniform | uniformt | uniforme | uniforme |
Походження
gjennom fransk; fra latinЗначення та вживання
ensartet, homogen, samstemt
Приклад
- innta uniforme standpunkter