Bokmålsordboka
underlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underlegge | underlegger | underla | har underlagt | underlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underlagt + іменник | underlagt + іменник | den/det underlagte + іменник | underlagte + іменник | underleggende |
Значення та вживання
gjøre til gjenstand for;
jamfør underlagt
Приклад
- innførsel av dyr er underlagt karantenebestemmelser
Фіксовані вирази
- underlegge seglegge under seg;
beseire- feltherren underla seg provinsene