Bokmålsordboka
underbygge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underbygge | underbygger | underbygde | har underbygd | underbygg! |
| underbygget | har underbygget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underbygd + іменник | underbygd + іменник | den/det underbygde + іменник | underbygde + іменник | underbyggende |
| underbygget + іменник | underbygget + іменник | den/det underbyggede + іменник | underbyggede + іменник | |
| den/det underbyggete + іменник | underbyggete + іменник | |||
Значення та вживання
- sannsynliggjøre, føre bevis for
Приклад
- underbygge en påstand
- som adjektiv i perfektum partisipp:
Приклад
- en godt underbygd teori