Bokmålsordboka
uførhet
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en uførhet | uførheten | uførheter | uførhetene |
| жіночий | ei/en uførhet | uførheta | ||
Значення та вживання
det å være ufør (2);