Bokmålsordboka
ufullkommen
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ufullkommen | ufullkomment | ufullkomne | ufullkomne |
Значення та вживання
- som ikke er komplett (2);ufullstendig, mangelfull
Приклад
- ufullkommen informasjon
- som ikke er fullkommen (2);ikke feilfri
Приклад
- vi lever i en ufullkommen verden