Bokmålsordboka
ufri
прикметник
однина | множина | ||
---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
ufri | ufritt | ufrie | ufrie |
Значення та вживання
- ikke (politisk) fri, underkuet
Приклад
- en ufri minoritet i befolkningen
- psykisk bundet, hemmet
Приклад
- stive og ufrie bevegelser