Bokmålsordboka
uforenlig, uforenelig
прикметник
однина | множина | ||
---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
uforenelig | uforenelig | uforenelige | uforenelige |
uforenlig | uforenlig | uforenlige | uforenlige |
Значення та вживання
som ikke lar seg forene, som ikke er i samsvar (med)
Приклад
- framgangsmåten er uforenlig med hans moralske prinsipper