Bokmålsordboka
ubundet, ubunden
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ubunden | ubundet | ubundne | ubundne |
| ubundet | |||
Значення та вживання
- nå mest ubundet: ikke bunden (1)
Приклад
- hunden var ubundet
- i uttrykk
- bare ubunden: ubestemt (3)
Фіксовані вирази
- ubunden stilspråklig uttrykksmåte uten metrisk rytme og rim;
prosa (1)