Bokmålsordboka
tøve
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å tøve | tøver | tøva | har tøva | tøv! |
tøvde | har tøvd | |||
tøvet | har tøvet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
tøva + іменник | tøva + іменник | den/det tøva + іменник | tøva + іменник | tøvende |
tøvd + іменник | tøvd + іменник | den/det tøvde + іменник | tøvde + іменник | |
tøvet + іменник | tøvet + іменник | den/det tøvede + іменник | tøvede + іменник | |
den/det tøvete + іменник | tøvete + іменник |
Походження
norrønt þǿfa ‘stride, slite’Значення та вживання
tulle, tøyse, vrøvle, røre, ta feil
Приклад
- nei, nå tøver du (bare)