Bokmålsordboka
tvile
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tvile | tviler | tvilte | har tvilt | tvil! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tvilt + іменник | tvilt + іменник | den/det tvilte + іменник | tvilte + іменник | tvilende |
Значення та вживання
- føle uvisshet, være rådvill
Приклад
- tvile på noe
- i presens partisipp:
Приклад
- stille seg tvilende til noe