Bokmålsordboka
tusle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tusle | tusler | tusla | har tusla | tusl!tusle! |
| tuslet | har tuslet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tusla + іменник | tusla + іменник | den/det tusla + іменник | tusla + іменник | tuslende |
| tuslet + іменник | tuslet + іменник | den/det tuslede + іменник | tuslede + іменник | |
| den/det tuslete + іменник | tuslete + іменник | |||
Значення та вживання
- gå sakte, smått og stille;
Приклад
- det tuslet ute i bislaget;
- det tuslet og taslet i krokene;
- morfar tuslet rundt i stua;
- tusle av gårde;
- tusle seg inn igjen
- arbeide stille med noe;
Приклад
- gå og tusle for seg selv;
- han tusler rundt ute i garasjen