Bokmålsordboka
trykke 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trykke | trykker | trykket | har trykket | trykk! |
| trykte | har trykt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trykket + іменник | trykket + іменник | den/det trykkede + іменник | trykkede + іменник | trykkende |
| den/det trykkete + іменник | trykkete + іменник | |||
| trykt + іменник | trykt + іменник | den/det trykte + іменник | trykte + іменник | |
Походження
jamfør gammelsvensk þrykkja; beslektet med true betydning 2 etter tysk druckenЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- trykke til sitt brystsærl i overført betydning: bifalle (noe, noen) sterkt