Bokmålsordboka
blafre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å blafre | blafrer | blafra | har blafra | blafr!blafre! |
| blafret | har blafret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| blafra + іменник | blafra + іменник | den/det blafra + іменник | blafra + іменник | blafrende |
| blafret + іменник | blafret + іменник | den/det blafrede + іменник | blafrede + іменник | |
| den/det blafrete + іменник | blafrete + іменник | |||
Походження
av blaffeЗначення та вживання
- om ild, lys: brenne, lyse urolig;
Приклад
- lyset blafret i trekken;
- blafrende nordlys
- om flagg, seil og lignende: slå i lufta;
Приклад
- flagget blafret i vinden