Bokmålsordboka
trivelig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| trivelig | trivelig | trivelige | trivelige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| triveligere | triveligst | triveligste |
Походження
norrønt þrifligr; jamfør trivesЗначення та вживання
Приклад
- ha det trivelig;
- trivelige småbyer
- tiltalende, sympatisk, vennlig;
Приклад
- han er en trivelig kar;
- ha trivelige kollegaer