Bokmålsordboka
trippe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trippe | tripper | trippa | har trippa | tripp! |
| trippet | har trippet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trippa + іменник | trippa + іменник | den/det trippa + іменник | trippa + іменник | trippende |
| trippet + іменник | trippet + іменник | den/det trippede + іменник | trippede + іменник | |
| den/det trippete + іменник | trippete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; beslektet med trapp (1Значення та вживання
- gå med korte, lette skritt
Приклад
- småpikene trippet lett av sted;
- hønene tripper omkring
- stå og flytte beina urolig
Приклад
- trippe av utålmodighet