Bokmålsordboka
triangulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å triangulere | triangulerer | triangulerte | har triangulert | trianguler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| triangulert + іменник | triangulert + іменник | den/det triangulerte + іменник | triangulerte + іменник | triangulerende |
Походження
av triangel (2Значення та вживання
drive landmåling ved å dele inn terrenget i et tenkt nett av trekanter