Bokmålsordboka
trene 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trene | trener | trena | har trena | tren! |
| trenet | har trenet | |||
| trente | har trent |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trena + іменник | trena + іменник | den/det trena + іменник | trena + іменник | trenende |
| trenet + іменник | trenet + іменник | den/det trenede + іменник | trenede + іменник | |
| den/det trenete + іменник | trenete + іменник | |||
| trent + іменник | trent + іменник | den/det trente + іменник | trente + іменник | |
Походження
engelsk train; av latin trahere ‘trekke’Значення та вживання
- øve opp, utvikle (ferdigheter, evner og annet) planmessig
Приклад
- trene i slalåm;
- trene for verdensmesterskapet;
- han trener svømmerne to ganger i uka;
- trene opp en evne
- refleksivt:
Приклад
- trene seg opp til å huske detaljer