Bokmålsordboka
toge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å toge | toger | toga | har toga | tog! |
| toget | har toget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| toga + іменник | toga + іменник | den/det toga + іменник | toga + іменник | togende |
| toget + іменник | toget + іменник | den/det togede + іменник | togede + іменник | |
| den/det togete + іменник | togete + іменник | |||
Значення та вживання
- gå (høytidelig) i flokk
Приклад
- bryllupsgjestene toget ut av kirken;
- alle sammen toget ovenpå
- reise med tog, ta toget