Bokmålsordboka
tilgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilgi | tilgir | tilgatilgav | har tilgitt | tilgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilgitt + іменник | tilgitt + іменник | den/det tilgitte + іменник | tilgitte + іменник | tilgiende |
Походження
etter lavtysk togevenЗначення та вживання
la være glemt, bære over med
Приклад
- jeg tilgir det vonde du har gjort mot meg;
- tilgi at jeg går ut et øyeblikk