Bokmålsordboka
tilfreds
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| tilfreds | tilfreds | tilfredse | tilfredse |
Походження
etter lavtysk tovrede ‘(gå over) til fred’Значення та вживання
Приклад
- tilfredse medarbeidere;
- han er tilfreds med at arbeidet gir resultater;
- de var tilfredse med tilværelsen;
- ha en tilfreds mine