Bokmålsordboka
tilfeldighet
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en tilfeldighet | tilfeldigheten | tilfeldigheter | tilfeldighetene |
| жіночий | ei/en tilfeldighet | tilfeldigheta | ||
Значення та вживання
Приклад
- jeg møtte henne ved en tilfeldighet;
- tilfeldighetenes lov;
- det beror på, skyldes en tilfeldighet