Bokmålsordboka
tildele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tildele | tildeler | tildelte | har tildelt | tildel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tildelt + іменник | tildelt + іменник | den/det tildelte + іменник | tildelte + іменник | tildelende |
Значення та вживання
gi, la bli til del
Приклад
- tildele noen en krevende oppgave, en belønning, et slag i ansiktet