Bokmålsordboka
tarvelig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| tarvelig | tarvelig | tarvelige | tarvelige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| tarveligere | tarveligst | tarveligste |
Походження
norrønt þarfligr ‘nødvendig’; av tarvЗначення та вживання
- billig, simpel, fattigslig
Приклад
- en tarvelig kjole;
- dette er tarvelige greier
- brukt som adverb:
- leve tarvelig
- sjofel, ussel
Приклад
- tarvelig oppførsel;
- et tarvelig menneske
- brukt som adverb:
- det var tarvelig gjort