Bokmålsordboka
særmerke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å særmerke | særmerker | særmerka | har særmerka | særmerk! |
| særmerket | har særmerket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| særmerka + іменник | særmerka + іменник | den/det særmerka + іменник | særmerka + іменник | særmerkende |
| særmerket + іменник | særmerket + іменник | den/det særmerkede + іменник | særmerkede + іменник | |
| den/det særmerkete + іменник | særmerkete + іменник | |||