Bokmålsordboka
bilegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bilegge | bilegger | bila | har bilagt | bilegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bilagt + іменник | bilagt + іменник | den/det bilagte + іменник | bilagte + іменник | bileggende |
Походження
fra lavtysk ‘legge tett sammen, gjøre enig’Значення та вживання
ordne, avgjøre i minnelighet
Приклад
- bilegge en strid