Bokmålsordboka
syne 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å syne | syner | synte | har synt | syn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| synt + іменник | synt + іменник | den/det synte + іменник | synte + іменник | synende |
Походження
norrønt sýna, av sýnn ‘synlig, åpenbar’Значення та вживання
la se, vise
Приклад
- syne fram noe;
- syne en veien;
- han torde ikke syne seg utendørs;
- en arbeidskar som det virkelig syner etter
- refleksivt:
- slitet syn(e)s ikke på henne;
- merkene syn(e)s nesten ikke lenger