Bokmålsordboka
svindle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svindle | svindler | svindla | har svindla | svindl!svindle! |
| svindlet | har svindlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svindla + іменник | svindla + іменник | den/det svindla + іменник | svindla + іменник | svindlende |
| svindlet + іменник | svindlet + іменник | den/det svindlede + іменник | svindlede + іменник | |
| den/det svindlete + іменник | svindlete + іменник | |||
Походження
fra tysk; beslektet med svime (2Значення та вживання
drive svindel, bedra
Приклад
- svindle til seg store beløp;
- svindle godtroende mennesker