Bokmålsordboka
suse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å suse | suser | suste | har sust | sus! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sust + іменник | sust + іменник | den/det suste + іменник | suste + іменник | susende |
Походження
lydordЗначення та вживання
- lage svakt brusende, hvesende lyd
Приклад
- det suser og blåser;
- fossen suste og bruste;
- kjelen stod og suste på ovnen;
- det suste for ørene
- fare raskt
Приклад
- bilene suste forbi;
- snøballene suste gjennom lufta;
- det gikk så det suste
- som adjektiv i presens partisipp:
- komme i susende fart
- leve i sus og dus, svire
Приклад
- suse og drikke