Bokmålsordboka
summere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å summere | summerer | summerte | har summert | summer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| summert + іменник | summert + іменник | den/det summerte + іменник | summerte + іменник | summerende |
Походження
gjennom tysk, fra latin; se sum (1Значення та вживання
legge sammen, addere
Приклад
- summere alle utgiftspostene
Фіксовані вирази
- summere oppsammenfatte (hovedpunktene)