Bokmålsordboka
støkke 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å støkke | støkker | stokkstøkk | har støkket | støkk! |
| har støkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| støkken + іменникstøkket + іменник | støkket + іменник | den/det støkne + іменник | støkne + іменник | støkkende |
| støkt + іменник | støkt + іменник | den/det støkte + іменник | støkte + іменник | |
Походження
norrønt støkkva ‘skvette, fare av sted’Значення та вживання
fare sammen i redsel, skvette, kvekke
Приклад
- jeg stokk da jeg fikk se dem;
- det stokk i henne