Bokmålsordboka
stulle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stulle | stuller | stulla | har stulla | stull! |
| stullet | har stullet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stulla + іменник | stulla + іменник | den/det stulla + іменник | stulla + іменник | stullende |
| stullet + іменник | stullet + іменник | den/det stullede + іменник | stullede + іменник | |
| den/det stullete + іменник | stullete + іменник | |||
Походження
jamfør nynorsk stolleЗначення та вживання
pusle, stelle
Приклад
- gå og stulle for seg selv;
- stulle og stelle;
- han stuller med så mangt