Bokmålsordboka
streike
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å streike | streiker | streika | har streika | streik! |
| streiket | har streiket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| streika + іменник | streika + іменник | den/det streika + іменник | streika + іменник | streikende |
| streiket + іменник | streiket + іменник | den/det streikede + іменник | streikede + іменник | |
| den/det streikete + іменник | streikete + іменник | |||
Походження
engelsk strike (work) ‘avbryte (arbeidet)'Значення та вживання
- gå til streik, delta i streik
- nekte å utføre noe
Приклад
- motoren streiket – ville ikke mer