Bokmålsordboka
straffe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å straffe | straffer | straffa | har straffa | straff! |
| straffet | har straffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| straffa + іменник | straffa + іменник | den/det straffa + іменник | straffa + іменник | straffende |
| straffet + іменник | straffet + іменник | den/det straffede + іменник | straffede + іменник | |
| den/det straffete + іменник | straffete + іменник | |||
Значення та вживання
- la lide straff
Приклад
- faren straffet barna strengt når de var ulydige;
- det straffer seg å si noe slikt;
- tiltalte er ikke tidligere straffet – dømt for lovbrudd
Фіксовані вирази
- straffe en på pungenla noen lide økonomisk