Bokmålsordboka
storme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å storme | stormer | storma | har storma | storm! |
| stormet | har stormet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| storma + іменник | storma + іменник | den/det storma + іменник | storma + іменник | stormende |
| stormet + іменник | stormet + іменник | den/det stormede + іменник | stormede + іменник | |
| den/det stormete + іменник | stormete + іменник | |||
Походження
av stormЗначення та вживання
- blåse sterkt
Приклад
- det snødde og stormet
- som adjektiv i presens partisipp:
- stormende vær
- være i sterkt indre opprør, heftig bevegelse
Приклад
- det stormet inni meg!
- som adjektiv i presens partisipp: lidenskapelig, voldsom
- stormende kjærlighet;
- gjøre stormende kur til en;
- stormende jubel;
- gjøre stormende lykke