Bokmålsordboka
storartet, storarta
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| storarta | storarta | storarta | storarta |
| storartet | storartet | storartede | storartede |
| storartete | storartete | ||
Значення та вживання
- imponerende, strålende
Приклад
- en storartet utsikt;
- turen var storartet
- som adverb: enestående
Приклад
- more seg storartet