Bokmålsordboka
stopp 2
іменник чоловічий або середній
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en stopp | stoppen | stopp | stoppene |
| середній | et stopp | stoppet | stoppastoppene | |
Значення та вживання
- det å stoppe (2, stans, opphold
Приклад
- arbeide uten stopp;
- plutselig var det stopp;
- lønnsstopp, prisstopp
Приклад
- buss-stopp
Фіксовані вирази
- si stoppprotestere, si fra (at de ikke vil mer)
- lønnsstopp, prisstopp;
- plutselig var det stopp;
- arbeide uten stopp