Bokmålsordboka
beverte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beverte | beverter | beverta | har beverta | bevert! |
| bevertet | har bevertet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beverta + іменник | beverta + іменник | den/det beverta + іменник | beverta + іменник | bevertende |
| bevertet + іменник | bevertet + іменник | den/det bevertede + іменник | bevertede + іменник | |
| den/det bevertete + іменник | bevertete + іменник | |||
Вимова
beværˊteПоходження
av tysk bewirten, av Wirt ‘vert’Значення та вживання
traktere med mat og drikke
Приклад
- bli bevertet