Bokmålsordboka
staut 2
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| staut | staut | staute | staute |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| stautere | stautest | stauteste |
Походження
fra nederlandsk; samme opprinnelse som stoltЗначення та вживання
flott og høyreist
Приклад
- en staut dame;
- en staut kar