Bokmålsordboka
sprek
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| sprek | sprekt | spreke | spreke |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| sprekere | sprekest | sprekeste |
Походження
norrønt sprækr ‘livlig’; beslektet med sprake (2Значення та вживання
- sterk, spretten, spenstig
Приклад
- han var sprek i sin ungdom;
- være sprek for alderen
- brukt som adverb:
- det var sprekt gjort
- frisk
Приклад
- jeg var syk, men nå er jeg ganske sprek igjen
- kraftig og rask
Приклад
- en sportslig og sprek familiebil