Bokmålsordboka
spenstig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| spenstig | spenstig | spenstige | spenstige |
Походження
svenskЗначення та вживання
- i overført betydning: frisk (2, 4), vital
Приклад
- åndelig er han like spenstig
- god, frisk og underholdende
Приклад
- spenstig fortellerkunst;
- debatten ble etter hvert ganske spenstig