Bokmålsordboka
besvime
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besvime | besvimer | besvimte | har besvimt | besvim! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besvimt + іменник | besvimt + іменник | den/det besvimte + іменник | besvimte + іменник | besvimende |