Bokmålsordboka
besvime
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å besvime | besvimer | besvimte | har besvimt | besvim! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
besvimt + іменник | besvimt + іменник | den/det besvimte + іменник | besvimte + іменник | besvimende |